Библиогр. в конце ст.

Мета. Проаналізувати сучасні гібриди цукрових буряків за показниками пластичності та стабільності. Виявити генотипи, які адаптовані до різних ґрунтово-кліматичних зон на території України з подальшим наданням рекомендацій для виробництва. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Вивчено особливості формування продуктивності нових гібридів цукрових буряків у різних ґрунтово-кліматичних зонах України з подальшим наданням рекомендацій щодо розміщення гібридів по регіонах бурякосіяння. Встановлено реакцію генотипу на зміну умов середовища, ступінь впливу їх на врожайність, цукристість, збір цукру шляхом оцінювання гібридів за показниками екологічної пластичності й стабільності. Згідно з проведеними розрахунками гібриди ‘Новела’ (b = 1,15), ‘Протекта’ (b = 1,12), ‘Монсан’ (b = 1,09), ‘Протеус’ (b = 1,03) за врожайністю можна вважати високопластичними, вони потребують високого рівня агротехніки, й лише у разі дотримання всіх вимог дадуть максимальний урожай. До високопластичних за цукристістю належать ‘Протеус’ (b = 1,29), ‘Бізон’ (b = 1,26), ‘Си Белана’ (b = 1,20), ‘Протекта’ (b = 1,12). Майже всі гібриди за показником збору цукру є високопластичними, крім гібридів ‘Монсан’ (b = 0,45), ‘Хайленд’ (b = 0,96), ‘Глоріанна КВС’ (b = 0,96). Висновки. За результатами досліджень можна рекомендувати виробникам гібриди ‘Протеус’ і ‘Протекта’, які за всіма досліджуваними показниками виявили позитивну реакцію на поліпшення умов вирощування. Гібриди ‘Хайленд’ і ‘Глоріанна КВС’ доцільніше вирощувати на екстенсивному фоні, де за мінімальних витрат значення показників у них будуть максимальними.Цель. Проанализировать современные гибриды сахарной свеклы за показателями пластичности и стабильности. Выявить генотипы, адаптированные к различным почвенно-климатическим зонам на территории Украины с последующим предоставлением рекомендаций для производства. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический и статистический. Результаты. Изучены особенности формирования продуктивности новых гибридов сахарной свеклы в различных почвенно-климатических зонах Украины с последующим предоставлением рекомендаций по размещению гибридов по регионам свеклосеяния. Установленa реакция генотипа на изменение условий среды, степень влияния их на урожайность, сахаристость, сбор сахара путем оценки гибридов по показателям экологической пластичности и стабильности. В соответствии с проведенными расчетами гибриды ‘Новелла’ (b = 1,15), ‘Протекта’ (b = 1,12), ‘Монсан’ (b = 1,09), ‘Протеус’ (b = 1,03) по урожайности можно считать высокопластичными, им необходим высокий уровень агротехники и только при соблюдении всех требований они дадут максимальный урожай. К высокопластичным по сахаристости относятся ‘Протеус’ (b = 1,29), ‘Бизон’ (b = 1,26), ‘Си Белана’ (b = 1,20), ‘Протекта’ (b = 1,12). Почти все гибриды по показателю сбора сахара являются высокопластичными, кроме гибридов ‘Монсан’ (b = 0,45), ‘Хайленд’ (b = 0,96), ‘Глорианна КВС’ (b = 0,96). Выводы. По результатам исследований можна рекомендовать производителям гибриды ‘Протеус’ и ‘Протекта’, которые по всем исследуемым показателям проявили реакцию на улучшение условий выращивания. Гибриды ‘Хайленд’ и Глорианна КВС’ целесообразно использовать на экстенсивном фоне, где при минимальных затратах значения показателей у них будут максимальными.Purpose. To аnalyze modern sugar beet hybrids in terms of plasticity and stability indices. To identify genotypes adapted to different soil and climatic zones on the territory of Ukraine with subsequent recommendations related to the production. Methods. Field study, laboratory testing, analy­tical procedure and statistical evaluation. Results. Features of productivity formation in new sugar beet hybrids in different soil and climatic zones of Ukraine has been studied with further recommendations for hybrids distribution in regions of sugar beet production. Response of genotype to environmental conditions change, degree of their impact on yield level, sugar content, sugar yield by hybrids evaluation in terms of ecological plasticity and stability indices was defined. According to calculations, such hybrids as ‘Novela’ (b = 1,15), ‘Protekta’ (b = 1,12), ‘Monsan’ (b = 1,09), ‘Proteus’ (b = 1,03) can be considered as highly adaptive for yield level, they require advanced agrotechnology, and only in case of observing all requirements they will produce maximum yield. ‘Proteus’ (b = 1,29), ‘Bizon’ (b = 1,26), ‘Si Belana’ (b = 1,20), ‘Protekta’ (b = 1,12) hybrids were highly adaptive for sugar content. Almost all hybrids showed high plasticity for sugar yield index, except ‘Monsan’ (b = 0,45), ‘Highland’ (b = 0,96), ‘Glorianna KWS’ (b = 0,96). Conclusions. According to the results of investigation, one can recommend producers to use ‘Proteus’ and ‘Protekta’ hybrids that revealed a positive res­ponse to improvement of growing conditions for all studied parameters. ‘Highland’ and ‘Glorianna KWS’ hybrids are advisable to grow on extensive background where at minimum cost they will form the maximum parameter values.